вартісний — прикметник … Орфографічний словник української мови
вартісний — [ва/рт існией] м. (на) сному/ с(‘)н ім, мн. с(‘)н і … Орфоепічний словник української мови
Функціонально-вартісний аналіз — метод системного дослідження функцій окремого виробу, процесу або структури на всіх стадіях життєвого циклу виробу та забезпечення відповідності якості й корисних функцій продукції витратам на них … Управління якістю
маловартісний — а, е. Який має малу вартість, ціну, практичне значення та ін … Український тлумачний словник
вартий — 1) (який має певну цінність), цінний, коштовний, вартісний, повновартий 2) (який заслуговує чого н.), достойний, варт(ий) 3) потрібний, важливий … Словник синонімів української мови
дорогий — 1) (який багато коштує, має високу ціну), коштовний, недешевий, цінний, у ціні, безцінний, вартісний, дорогоцінний, неоціненний, багатий 2) (який викликає високі почуття, близький серцю, потібний), милий, рідний, любий, заповітний, дорогоцінний,… … Словник синонімів української мови
приплошистий — та, те, Ол. Менш вартісний, гірший. Жито приплошисте кед дуже в нім намелю … Словник лемківскої говірки
пріма — невідм. Рс. Першокласний, відмінний, вартісний … Словник лемківскої говірки
відносний — а, е. 1) Який установлюється, визначається в порівнянні, у зіставленні з чим небудь іншим; правильний за певних умов, обставин; прот. безумовний, абсолютний. Відносні числа. •• Відно/сна воло/гість (пові/тря) фіз. відношення абсолютної вологості… … Український тлумачний словник
прибуток — тку, ч. (мн. прибу/тки, ів). 1) Сума, яка складає різницю між доходом і витратами. || Дохід, джерелом якого є додаткова вартість. •• Абсолю/тний (чи/стий) прибу/ток прибуток, що дорівнює доходу, який отримав продавець від усіх товарів за… … Український тлумачний словник